Запит, з яким звернувся клієнт:

- клієнт хотів визнати, що наказ про винесення догани був виданий без належних правових підстав і з порушенням його прав, що завдало шкоди його репутації;

- клієнт мав наметі довести, що наказ про звільнення був винесений безпідставно та не відповідав вимогам трудового законодавства;

- клієнт прагнув поновлення на посаді, оскільки втрата роботи завдала йому фінансових збитків і негативно вплинула на його професійну кар'єру.

Суд ухвалив рішення, яке повністю задовольнило вимоги позивача, зокрема:

1. Встановив, що наказ про винесення догани був прийнятий без дотримання належних процедурних норм і не ґрунтувався на достатніх доказах. Таким чином, даний наказ не відповідав вимогам трудового законодавства і був визнаний незаконним.

2. Підтвердив, що підстави для припинення трудового договору з Позивачем були необґрунтованими. Відповідач не зміг надати належні докази, які б підтверджували правомірність такого рішення. Як наслідок, суд скасував наказ про звільнення та поновив клієнта на посаді.

3. Також, суддя задовольнив вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Вказуючи, що клієнт має право на компенсацію за втрату доходу через незаконне звільнення.

Зазначимо, що розгляд справи відбувався у спрощеному порядку та тривав 5 місяців. Додатково варто зауважити, що вказане рішення суду першої інстанції було залишено без змін судом апеляційної інстанції.

Рішення Обухівського районного суду міста Києва у справі № 372/5277/23 від 14 березня 2024 року.